Коли не варто відкладати запуск мовлення у дитини: сигнали, що час діяти

Що робити, якщо дитина не говорить? Сигнали, які вказують на затримку мовлення, та поради для батьків, коли час діяти.

Вступ

Мовлення є однією з найважливіших навичок раннього дитинства. Воно допомагає не тільки у спілкуванні, а й розвиває мислення, уяву та соціальні навички. Проте батьки можуть зіштовхнутися з проблемою, коли у 2–3 роки дитина ще не говорить або вимовляє лише окремі звуки. Одразу виникає запитання: що робити якщо дитина не говорить? Чекати чи звертатися до спеціаліста?
У цій статті ми розглянемо основні сигнали, які підкажуть, що час діяти, і пояснимо, чому рання допомога завжди ефективніша за очікування.

Норми мовленнєвого розвитку: що вважається «нормою»

Пропонуємо спочатку визначити як зазвичай розвивається мовлення у дітей:

• 1 рік: у цей час дитина починає вимовляти перші прості слова: «мама», «тато», «дай» тощо.
• 1,5–2 роки: активний словниковий запас дитини у цьому віці близько 20–50 слів.
• 2–3 роки: у цьому віці малюк починає складати прості речення з 2–3 слів (наприклад, «мама дай воду»).
• 3–4 роки: дитина може розказати прості історії, а також ставить запитання.

Якщо розвиток мовлення затримується більш ніж на 6 місяців від цих норм, це привід уважно придивитися до ситуації.

Сигнали, що час звернутися до логопеда

1. Відсутність перших слів після 1,5–2 років

Якщо у цьому віці дитина не використовує жодного слова для комунікації – це вже привід для консультації. Нормою для цього віку є хоча б кілька простих слів, які дитина застосовує у повсякденних ситуаціях.
Пам’ятайте: чим раніше звернутися до логопеда чи спеціаліста з розвитку мовлення, тим швидше можна допомогти дитині запустити мовлення та уникнути більш серйозних труднощів у майбутньому.

2. Бідний словниковий запас у 2,5–3 роки

У нормі дитина повинна мати у своєму словниковому запасі близько  сотні слів і щодня ця кількість має збільшуватися. Це можуть бути не лише іменники («кіт», «м’яч», «мама»), а й дієслова («дай», «йди», «пий») та прості прикметники («великий», «смачний»). Розвиток мовлення потребує підтримки спеціаліста, якщо активний словник обмежується лише кількома словами або словник не зростає з часом.

3. Відсутність простих фраз у 3 роки

Сигналом звернутися до фахівця є і те, що дитина не складає речень із двох-трьох слів, а спілкується лише жестами або вигуками. Нормою для трирічної дитини є побудова коротких висловлювань, наприклад: «мама дай воду», «йди гуляти», «тато спить».

Відсутність таких фраз може вказувати на затримку мовленнєвого розвитку, труднощі з формуванням граматичних конструкцій або недостатній розвиток слухового сприйняття. Якщо проігнорувати цей сигнал, у майбутньому дитині може бути складно оволодівати читанням, письмом та граматикою у школі.

4. Немає розуміння мовлення дорослих

Сигналом, що може свідчити не тільки про проблеми з мовлення, а й із розвитком слуху чи уваги є те, що дитина не виконує простих інструкцій або не реагує на своє ім’я. Нормою є коли дитина у 2 роки розуміє прості побутові прохання, а у 3 — складніші інструкції з двох-трьох дій (наприклад, «візьми книжку і поклади на стіл»).

5. Агресія або замкненість замість спілкування

Іноді діти реагують криком, плачем, істериками або фізичною агресією, коли не можуть висловитися словами. Так стається, оскільки вони не мають іншого способу донести про свої потреби. Інші малюки, навпаки, можуть замикатися в собі, уникати ігор з однолітками чи спілкування з дорослими. 
Все це може бути результатом труднощів із мовленням і свідчити про те, що дитині бракує інструментів для комунікації.

Чому не варто чекати, що «переросте»

Батьки часто думають: «У тата чи мами теж пізно з’явилася мова, і все нормально». Але сучасні дослідження показують, що затримка мовлення без допомоги може призвести до труднощів у школі: проблем з читанням, письмом, концентрацією та соціальною адаптацією.
Ви втрачаєте дорогоцінний час, коли думаєте, що дитина «переросте». Важливо розуміти, що чим раніше розпочати роботу над запуском мовлення, тим легше й швидше дитина надолужить прогалини.

Що робити якщо дитина не говорить: перші кроки для батьків

1. Спостерігайте та аналізуйте. Ведіть мовленнєвий щоденник: які звуки, слова, жести використовує дитина.
2. Спілкуйтеся більше. Говоріть із дитиною простими фразами, коментуйте свої дії, читайте вголос казки та розглядайте картинки.
3. Грайте у мовленнєві ігри. Використовуйте пальчикові ігри, ігри з картками, вправи на імітацію звуків тварин тощо.
4. Стимулюйте наслідування. Співайте пісеньки, промовляйте скоромовки та залучайте дитину до їх повторення.
5. Виключіть медичні причини. Обов’язково перевірте слух і стан артикуляційного апарату у спеціалістів.

Як допомагає логопед і чому варто звернутися вчасно

Логопед проводить діагностику і визначає, чи є у дитини затримка мовлення, дислалія, дизартрія чи інші проблеми з мовленням. Після цього Вам складуть індивідуальний план роботи, який враховуватиме вік, рівень розвитку та особливості малюка.
Фахівець підбере вам індивідуально вправи:

• артикуляційну гімнастику, яка допомагає «розбудити» мовленнєві м’язи та підготувати їх до правильної вимови звуків;
• дихальні вправи, які формують правильний мовленнєвий подих, що впливає на виразність і плавність мовлення;
• логопедичний масаж, який буде знімати напругу або стимулюватиме слабкі м’язи язика й щік, полегшуючи постановку складних звуків;
• мовленнєві ігри для запуску перших слів, які є природним способом мотивувати дитину до спілкування і зробити навчання цікавим.

Порада! Рання логопедична допомога дозволить уникнути складніших проблем у майбутньому, наприклад, труднощів із читанням, письмом чи формуванням словникового запасу у школі. Чим раніше дитина отримає підтримку, тим швидше вона почне робити свої перші впевнені кроки у мовленні.

Вам може бути корисною стаття Масаж язика дитині: навіщо він потрібен і як робити правильно

Висновок

Якщо ви помітили, що мовлення у дитини розвивається із затримкою, не чекайте, що дитина «переросте». Не забувайте орієнтуватися на норми, прислухатися до сигналів про які ми розповіли та пам’ятайте: чим раніше розпочати корекційну роботу, тим швидше дитина наздожене однолітків.
Завдяки ранньому втручанню можна не тільки запустити мовлення дитини, а й уникнути труднощів у навчанні, формуванні пам’яті, уваги та соціальних навичок.

Вчасна допомога логопеда надасть дитині можливість впевненіше спілкуватися, швидше адаптуватися в колективі та розвиватися гармонійно. А для батьків це — спокій і впевненість, що їхній малюк отримує найкращі умови для зростання.